МОЯ СІМ’Я

Сім “я” – це різні образи мене,
Але ніколи не одне – єдине та міцне…
Один я – впевнений та пружний,
Другий – закутий, осоружний.
А третьому потрібна ласка та любов,
Четвертому мені – набридло все давно…
От п’ятого люблю – бо завжди осторонь стоїть,
Прискіпливо так дивиться, задумливо мовчить.
Та шостого мене терпіти неможливо –
Єхидно щось бурчить, канючить, жлуктить пиво…
А сьомий – прицюцюркуватий трішки –
Він завжди пише щось: то музику, то вірші…

В сімох ми ладу не складемо,
Бо кожен собі цар і сюзерен.
Як далі буду жити, я не знаю –
Сваритимусь з собою, або покохаю…

18.07.02

««« назад ◊ дальше »»»